Театр для мене-свято душі

Брати участь в аматорських виставах розпочала ще в студентські роки,навчаючись в Олександрійському культурно-освітньму училищі.

Грала в декількох виставах,але найріднішим для мене став театр Районного Будинку культури,який у 1992 році заслужено отримав звання «Народний».І хоча мені не довелося грати монументальних ролей,я завжди грала ті ролі,які мені доручали режисери,відображала життя жінок різного віку,характеру. Можна сказати,що я прожила два життя-одне своє,особисте,а друге-сценічне. З кожною героїнею окремо.

З 1979 року.коли я почала грати  у театрі Районного Будинку культури,зіграла в спектаклях: Л .Синельников «У цьому місці»(Режисер М. Погрібняк),І. Нечуй –Левицький «Голодному й опеньки-м,ясо» (Режисер О.Барвінський),А. Макайонок «  Не сумуй ,Вірочка» (Режисер І. Стахова) ,М. Старицький «За двома зайцями» (режисер В. Баннік).

За роки існуваання театру було безліч театралізованих свят,концертів,де ставилися уривки з вистав, сценки ,тощо.

Свідком слави нашого театру є нагороди-дипломи.грамоти ,цінні подарунки,фотоматеріали,газетні вирізки,тощо.Всього було багато,все пам,ятається.Разом зі мною були  добрі друзі ,однодумці,шанувальники театруВ. Баннік,О.Баннік,О.Барвінський,Г. Клименко,М. Погрібняк,М. Поліщук,В. Кравцова,М. Цісіма та багато інших.

Зараз в колективі новий режисер Косогоренко О.В.

З нею прийшла талановита молодь.На жаль за станом здоров,я я не можу брати участь у спектаклях.  Я бажаю всім учасникам творчих успіхів.

Гучних ВАМ оплесків!

           Сцени з спектаклю"За двома зайцями" М Старицький